Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Барьер - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А знаєте... у нас вийшло!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може створити, і зруйнувати...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Она - походкой лёгкой по Тверской,В руках её - нет, ну совсем не розы! Взгляд одинокий, пылкий, колдовской, И жуткие, ужасные мимозы! Как зачарованный в глазах её тону, И почему - и сам не понимаю, Осознаю - люблю её одну. И просто погибаю... пропадаю... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любовь - такая разная, и такая одинаковая...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уж постараюсь! Спасибо!
Лина Лу, 07.09.2014 - 12:35
У барьера мы опять, Перчатка брошена… Лучше не вспоминать Что-то хорошее…, Вместо шпаг, звенят слова, По сердцу наотмашь бьют… И понимаем едва, Зачем же мы тут?.. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497725 Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, дуэль? Но где же - цель?
Владимир Зозуля, 07.09.2014 - 10:29
вот, похоже приходишь до тямы, становишся похожей на саму себя...а то все война, да интриги эти. я от войны по телеку уже с ума схожу, а когда еще каждый диванный патриот считает своим долгом описывать ее в стихах, то просто жить становится невыносимо. вот вспомнишь мои слова, эта война прекратится только тогда, когда с обеих сторон заглохнет ура-патриотизм и люди задумаются, а что же они делают, зачем и с чьей "легкой" руки? радости тебе и вдохновения.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не будем - о войне... Я пытаюсь отвлекаться. В последнее время это делать всё труднее. Но жизнь продолжается. Будем жить!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тоді - все подолаємо!
Богданочка, 06.09.2014 - 17:12
Згідна з Оленкою... Ми самі зводимо мури... самі ж в силі їх розгромити... зрідка...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але тут потрібна згода обох...
Микола Серпень, 06.09.2014 - 08:02
Знаєте, у Ваших віршах, що іноді по лезу бритви, є якась таємнича сила, готова стрімко спалахнути як вихор, і обпалити тих, хто поспішає з висновками...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я як в детективному романі - тримаю інтригу до самого кінця!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Захмелеют... и поют...
Світлана Моренець, 05.09.2014 - 23:06
Ира! У меня есть текила и "финляндия". Заходите! ...И рухнут все барьеры! А стих ! Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А что! Я так и сделаю!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...как бабочки с обожженными крыльями...
OlgaSydoruk, 05.09.2014 - 22:24
Красиво!Любовь разрушит тот невидимый барьер и чувством нежным станет строить новые мосты!
|
|
|