Наш дім - це наша Україна!
Це наша сила, наша воля,
Держав багато, а вона єдина!
Так захисти ж її від ворога лютого!
Повзуть вони, немов черв’яче,
До влади рвуться, як скажені пси!
Не бійся їх, вони тебе бояться!
Вони, на нашій рідній нам землі!
Це окупанти нашої країни,
Перевертні часів СРСР,
Державна мова, рідна мова України,
Так захисти ж її, з тобою Дух Святий,
Скажи їм: «годі нами потикати!
Я українець, а не «руський раб!»
Я українець і я цим пишаюсь,
Країна, рідна Матінка моя!
Не бійся жити і казати їм в обличчя,
Що ви, як ненажерливі сичі,
Не бійся їх, вони тебе бояться,
Вони на наших прадідів землі!
Відстоїмо ми нашу Україну!
Відстоїмо, вона у нас одна!
Єдина, рідна в світі нам країна,
Вона є рідна матінка моя!
Олександр Кобиляков
Відеовірш: https://www.youtube.com/watch?v=rnl1mlervbk&list=UUewUK48zKM594bSxU2vwweg
Похвальна історія віршу! А я у початкових класах, чомусь, була впевнена, що Тарас Григорович - мій пра..прадідусь) Вчителька задала написати твір про померлого родича і я написала про Нього))...
