Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Два в одному - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ A.Kar-Te, 30.09.2014 - 15:55
Да, Валюша, многое могут и делают наши женщины, но всем хочется быть просто любимой и защищенной.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...за своїм коханим, як за кам’яною стіною... Дякую, Олечко!
Віктор Варварич, 24.09.2014 - 17:42
дуже гарно. Ох ці майстрині вже й цвяхи забивають і проводку прокладають, і писати мастаки, такі чарівні наші жінки.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це щоб ви - чоловіки та побіля нас також були не грибки. Дякую, Вікторе!
Салтан Николай, 24.09.2014 - 09:50
Коли життя від сліз до сміху, то є пожива для поета, та й ще сприймає (або хоча б намагається) все прискіпливіше аби відчути радість чи біль сповна... поезія не може бути фальшивою Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...в поезії, як і у музиці фальш не сприймається, бо вона на них, як суха гілка на дереві... Дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Віталій!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А без цього нам ніяк! Дякую, Люба! За нас, жінок! "Самых обаятельных и привлекательных!"
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоч і не титани та на нашій любові земля держиться. Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І на тому щиро дякую, Оля!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро, Анно!
Тетяна Луківська, 23.09.2014 - 14:39
Відчуваю - я ж бо жінка,Милий-милий, час з піском тіка. Осінь - золот-куртизанка, Паморозь у коси запліта. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якими ми не здавались би собі сильними, а завжди хочеться бути ніжними та слабкими і відчувати на собі увагу коханої людини. Дякую, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, люба Аннушко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...це якщо той кінь та не перекине мене саму з ходу... Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Їхала вчора в поїзді, а в поїзді, зазвичай, часу багато. Думаєш щось - передумуєм, от і додумалось, чекаючи на чай. Дякую, Надійко!
|
|
|