Потреба поезії (Декілька слів про «Помаранчеву дівчинку»)
Оля Бреславська (Бойчук) – є прикладом жінки-письменниці в умовах домашніх труднощів, побутових проблем, буденних перипетій. А все тому, що попри весь тягар трьох кутів в домі, які тримає на собі кожна берегиня домашнього затишку, Оля ще й знаходить час для Слова. Напевно, найкраще зрозуміють її інші жінки, які причетні до письменства, бо вічно не вистачає часу, бо гіперактивні діти, бо сто турбот і тривог в голові та в серці, але «якщо Бог дав талант, то дасть і час на його втілення» (за Галиною Христан). А Оля Бреславська із тих, хто не витрачатиме дорогоцінний час на нарікання і скиглення, а знайде хвилинку-дві для читання-писання, або, може, то час знаходить її, бо вона не пише кожен день, а тоді коли пишеться. Дуже важливим фактором є вплив тих найближчих, найрідніших, що нас оточують, а вірніше їхнє відношення до твого ремесла, розуміння чи нерозуміння. В цьому сенсі Олі поталанило, бо має чоловіка – поета Романа Бойчука, і то такого, що підтримає і зрозуміє. Хоча до кінця зрозуміти жіночу душу не спромігся ще жоден чоловік і ніколи не спроможеться. І то ще невідомо кому більше пощастило Олі з Романом чи Романові з Олею. Але жарти жартами та це подружжя є гідним прикладу не тільки для творчих сімей, а й для звичайних. Мабуть, саме тому їхній дім, в якому панує любов, такий щедрий на творчість. Кажуть, що всі поети – діти. Так і є. А ще кажуть, що в кожному вірші частина автора, частка пережитого ним. Саме з цих двох причин я насмілюся сказати, що в душі Оля в певному сенсі є також тією «Помаранчевою дівчинкою», яку побачила в своїй донечці Іринці. Діти Євгенчик та Іринка – то натхнення, втіха, і радостемука для хороших батьків Олі і Романа.
Авторка цієї чудової поезії також пише і справді хорошу прозу. Та попри це і незважаючи на все інше все ж у Олі Бреславської є також потреба в поезії. І це мене особисто радує, бо є що читати. А Оля має про що писати і «На одинці з дощем», і коли бачить себе «В узбережжі очей» його, бо кожне її твориво, наче скупане «У молитві». Залишається тільки привітати Олю із виходом у світ її дебютної книги і третього дитяти «Помаранчевої дівчинки». Отож бажаю вашій сім’ї як мінімум щорічного поповнення, що мати на увазі під цим «поповненням» вирішувати тільки вам, дорогі друзі.
Гарні слова!!! Жарти жартами, а "Помаранчева дівчинка" настільки сонячна, що зимою зігріває!!! Приєднуюсь до побажань щорічного поповнення гарний відгук!!!
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно написав, Сашко! Думаю, у майбутньому матимемо не твльки чудового поета, а й людину, яка зможе написати достойні літературокритичні статті! Удачі Тобі! А винуватців учорашнього дійства ще раз вітаю, зокрема Олю з вдалим дебютом! Здійснення усіх мрій!!!
Олександр Букатюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00