Замерзлі, сковані у кризі,
До вікон тягнуться гілки.
Зима малює всі ескізи
Одним лиш помахом руки.
Вона всесильна, усе може.
Легеньким подихом своїм
Навколо все враз заморозить.
Сніжинок чуть легенький дзвін.
Посріблить голови ялинкам.
По пояс снігу намете.
По шапці кине всім будинкам.
І білим цвітом сад цвіте.
Вона панянка і чаклунка.
Тебе до мене приведе.
А іноді, оця пустунка,
Якщо захоче - украде...
Бо знає: ти боїшся снігу.
Дорога зовсім неблизька.
Ти будеш ще чекать відлигу.
Тоді ж дорога неслизька...
Чудовий зимовий пейзаж!І не слухайте скнар - їм завжди буде щось не так.Насолоджувався і мандрував разом з Вами. Заходьте і Ви до хати та вже щось коментуйте , З повагою Пломінь.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00