Ти хочеш буть лимоном мого серця?
Кисло-солоною щомиті й водночас…
А може згодишся побуть ялинкою?
Така як є – без фарб і без прикрас…
Згодишся стати, ти моєю зіркою,
Щоб не гулялося самотньо у ночі..?
За це віддячить тобі, котик твій.
Він ізпече за це, для тебе калачі.
Ті калачі ти їстимеш із чаєм,
І споглядатимеш в своє вікно.
Але дарма туди ти заглядатимеш…
Я на порозі у твоїх дверей давно.
Постукаю. Ти тихо піднімешся,
Не поспішаючи відкриєш двері.
І споглядаючи прямісінько у очі,
Розчинишся у власній атмосфері.
