|
Русско-украинский, моего сочинения, в поддержку матерей сыновей, которые борятся за страну.
Мамо, я обіцяю-повернусь!Хоч яблуня в
саду всихає..
Пускай исчезнит с лица грусть, я обещаю,
дорогая!
Все буде добре!Не боюсь катів -жахливих і
несамовитих!
Я в обороне, мам!А ты гордись, то, что
семья не состоит в числе убитых!
Твій син вже виріс і настав же час-
заботою своей тебя укутать,
за тисячи недоспаных ночей,
за речі, які важко було чути.
А пам'ятаєш коли я зовсім був малим,
когда я руки целовал твои небрежно,
ты прижимала нас с сестрой так нежно,
немовби ми останнє що у тебе є.
Я розумію, чому іноді кричала,
когда опаздывал или вообще не приходил,
так ти мені казала, мов благала,
чтоб время я с тобою проводил.
Я обещаю, мама, нет, клянуся!
Як тільки я додому повернусь,
с тобою буду я ежеминутно!
Морщинку каждую запомню наизусть!
Перед тобою, моя рідна,
я в неоплаченом долгу и не сказать тебе об
этом,
сейчас я просто не могу!
Любов твою нам не помірять, добра-не
зважити ніяк!
Не сосчитать всех слов хороших, которые
найдешь всегда!
Не вистачить дарунків в світі, щоб лиш
віддячити тобі..
Ти почекай, ще трохи, мамо..І будем жить
на звільненій і рідній нам землі!
ID:
551176
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 13.01.2015 11:57:29
© дата внесення змiн: 13.01.2015 11:57:29
автор: Анастасия Фирсина
Вкажіть причину вашої скарги
|
