Його забрало те трикляте пекло.
Забрало і не сміло повернуть в цей листопад.
О знав би, Тео, скільки нічок я вже проридала
Якби не пекло, ти швидко би вернувсь назад.
Ти не любив, коли я ніченьок не спала
Ти не любив, бісився знатно ти тоді,
У ту останню ніч, я стрічку тобі пришивала
А ти казав не треба, багато часу вже пройшло, як по воді.
І я не знаю де ти, що з тобою.
Не знаю як ти спиш і поруч з ким живеш.
Не знаю, може очі вже твої покрились мглою.
Не знаю, може вже й повітря ніколи не вдихнеш.
І в цій біді тобі я не зараджу,
В хвилину лиха я не дам порад
Якби я знала де ти, пішла би навіть в "ад".
