Місто святково сяє вогнями,
Люди чомусь метушаться,спішать.
А мені самотньо так вечорами,
Ой чому ж, Боже, я не вмію літать?
Ой чому серце рветься у небо?
А душі всіх інших ідуть по землі..
Я кажу́ це тобі,моя вічна проблемо,
Та потім,як завжди,залишаюсь в тіні.
Міська суєта і швидкі автостради,
Ось перехожий загубив гаманець.
Уже сотні віків я шукаю відради,
Чомусь не приходить мій посланець.
А я все чекаю,шукаю у книгах,
Я вірю,що він неодмінно прийде.
Розтопить серця,заховані в кригах,
І в мо́є життя сміливо ввійде
