Якщо відверто, я ненавижду слово.
Тепер, воно занадто мало важить.
Тепер, його лиш значення, нічого,
Воно лише мовчати заставляє.
Багато, неприємного з приємним,
Те саме, що без цукру пити каву.
Усі говорять треба бути чемним,
Самі ж підробки пхають у оправу.
Я часто розчаровуюсь у буквах.
Це ніби розчавити кульку з часом.
В руках тримати суть як малу кульку,
А потім втратити в один момент і зразу.
Не говори слова в яких не маєш віри,
Не обіцяй того, чого не зробиш,
Й не буть занадто ти таким сміливим.
Пройди життя не поламавшись об пороги.
А що слова!?- склади одні, та звуки,
А що вірші!? - шалене неподобство.
І хто є ти, у цьому каламбурі!?
Красива чашка!?- ні, ти тільки осад…
