ВІРШОВАНА КАЗКА
ПРО ВЕДМЕДИКА, ЗАЙЧИКА ТА ЛИСИЧКУ
Медведик та Зайчик не можуть Між собою владу в лісі поділити.
Звірят багато назбиралось біля них. У кожного є своя команда
Так звана лісова партійна кучка. І в кожній кучці є свій ватажок.
Яку всі мешканці лісу вибирали і ніби то їм довіряли.
Взамін щедрі обіцянки Їм лідери кучок дарували.
Звірятам та птахам багато чого наобіцяли,
А слово вони своє так і не дотримали.
А тільки дань з птахів та звірят збирали.
І на посади лісові так просто не пускали.
А між собою не можуть домовитись,
Хто буде брати дань за лісові посади в лісі.
І як їм з тим усім змиритись та домовитись.
А Лисичка хитрою була і участь в тому деребані не брала,
А тільки спокійно собі жила і за цим нахабством спостерігала.
В той час, при тому всьому нахабстві,
Наші птахи та звірята землю лісову обороняли.
Наші Орлята та Соколята своє життя за свій ліс віддавали.
Щоб усі ми в мирі та спокої могли жити.
А не як ватажки за винагороди землі та посади ділити.
А просто усім мешканцям лісу служити.
Весь ліс не може з тим усім змиритись.
Йому набридло на це все дивитись.
Як їхні Орлята та Соколята помирають,
А ватажки, наживаючись, багатство лісне розділяють.
Потрібно лісу усьому піднятись.
І заново ватажків лісу знімати та обирати.
Тому, що наша лісна земля дорога та люба Богу.
Бог нас любить та завжди оберігає.
І завжди чомусь на наш ліс покуту посилає.
А ліс наш завжди Дякує Богу!
За ласку, любов та Божу допомогу!
18.05.2015 р.
А. Рогуля
