Навіщо ми живем на білім світі
Куди ж веде нас шлях важкий
Чому вмираємо ми у світлі дні
Коли і час для нас швидкий
Та якщо заради себе марно жити
Живи ти друже для других
Які за тебе ладні вбити
А ти для них не хочеш жити
Та будьте з тими
Хто у вісні не дав без славно вік дожити
Та тi хто втратили любов
І за нею будуть лиш тужити
На цьому світі важко жити
Та доля тут нікого не мине
А якщо зібрався вже тужити
Згадай її уста та спробуй знову далі йти
Та будем жити брате рідний мій
Немає часу на журбу
Та заживемо лише раз -
Коли засяє небо зорями рясними
А ти і далі сльози льєш
Та знай що так лише себе убєш
Хоч вона давно встромила ніж у спину
Та жде коли вже ти помреш
Та вже її вуста не ворухнуться
Вона жива та ти помер
Помер в її очах за те
Що так і не наважився її устів торкнуться.
28 12 2014
