Хвилина миттю промайне
А за нею пристрасть довга
Хай буде викинутим те,
Що завтра вимолиш у Бога.
Хвилина вимірює життя
Малість - майже всю, до втоми
Там не закінчено буття,
Де сипляться з душі погроми.
Так бреши, знеслав словами
Всих інших, юних недорісших
Хто Ви, що море розміряли
Хвилини у живій душі порісших?
О малість! Мізерність! Дрібнота
У славного Царя Щедро́ти
Славнішого у царстві нема, ніж
Напис: "Минуть дні скорботи"-
На перстні...На шляхах зворотніх
Ким не виміряна суєта
Циферблатних Аравії твоїх
І маятників маята́?
Хвилина, витвір із уявності, що
Мотлох уповілюнює галопом.
На нас розміреной буденності
Накинула незримим оком.
О, як я рвусь той світ полишить,
Де маятники душу рвуть,
Де вічністю моєю править
Одвічна думка, що хвилини йдуть.
