Я раніше вміла хворіти і лікуватись малиновим чаєм.
Я вміла слухатись маму і заварювати собі каву.
Раніше я була іншою і всі ненавиділи мене.
Я змінилась і тепер хворію реальністю.
Я не пам'ятаю, коли це сталося.
Тоді ще було "раніше" і я просила купити мені нову книгу.
Створила світ, де такі роздають безкоштовно на кожній вулиці, що носить дивну назву.
І часто задумувалась, як вулиці можуть носити назви?
Та я твердо вирішила, що в моєму світі не буде безглуздих необдуманих речень.
Тому вулиці одягали назви, коли їм було холодно.
А до того вони всі були безіменними.
А ще у моєму світі пили чай, який можна було купити у крамниці із вивіскою "What is lacking"
Це було дивовижно. Ховатись від усіх і здаватись божевільною.
Та одного разу мій світ знищили.
Одним лише словом.
Я не могла врятувати навіть старенького бібліотекаря, який завжди був таким добрим до мене.
Все почало згасати в реальності.
Я не пам'ятаю хто це зробив і коли точно це сталося
Але я завжди пам'ятатиму про те, що люди можуть обрізати крила.
Тепер я хочу лише померти.
Нехай хтось вб'є мене, як одного разу вбили всі мої мрії!
