У кожного із нас є рідна мова –
Священний спадок з глибини віків,
Безцінне в ньому кожне слово
Від наших прадідів, батьків…
Ми українці – від природи вільні
І свою мову завжди берегли,
Голодомори, табори і війни
Козацький дух зламати не могли.
А вороги вбивали нашу мову,
Палали твори в вогнищах із книг,
Та з попелу вона вставала знову,
Бо знищити її ніхто не зміг!
І не від щастя, а з лихої долі
Розкидані по всіх світах,
Шукали українці волі
В чужих, далеких селах і містах…
Відірвані від неньки України,
Її забути так і не змогли
І рідну мову, навіть на чужині,
Не зрадили і завжди берегли…
У нас одна, єдина Україна –
Блакитне небо, золоті поля,
І рідна мова теж у нас єдина,
Як наша рідна Матінка-земля!
