Які сумні, сумні ці дні і ночі,
Коли не чую Голосу Твого.
Думки снують, мов сонні поторочі
І серце завмира, не знаючи чого.
Сумними ночами, сумними днями
Наповнене життя моє.
Не відаю чого, не дійду тями,
В безвиході думок буття снує.
Початку ні кінця. Коловоротом думка
Упродовж днів і ночей миготить.
У підсвідомості звучить напрочуд лунко –
Господь тобі благоволить!
Не заперечую. Хапаюся за слово
І віра знову оживає.
Вливається натхнення в мою мову,
І душу, мов бальзамом омиває.
І так живу, переживаю дні і ночі,
Передбачаючи довгоочікувану зустріч.
Росами зволожуються очі,
З надією у світ іду пліч-о-пліч