Ти запросив майнути у весну,
Й за мить на "Яві" доганяли сонце.
Спинились у квітучому гайку,
І весні заглянули у віконце.
Ми сіли поряд, на старій траві.
Щоку ти любо лоскотав барвінком.
Я знаю, що подобалась тобі,
ти спокушав мене... своїм цілунком.
Я ж - незайманка... дика і терпка
Не знала, що із того шалу буде
Сполохана, від тебе геть пішла,
Тремтячи, подалі від того блуду...
І в мить весна по - іншому цвіла,
І я того розмаю не забуду.
Трава за ноги шовком обвела:
-Ти пристрасна,жаданна... - промовляла
До губ тягнуло пальчики гілля:
-Ти пристрасна, палка, обітованна,
-Цих почуттів ти ще не зазнавала...
А вітер - шибеник із черемухи
Мольфаром прилетів у мить п'янкої
І до дерева припнув собою...
-Моя, лиш моя ти - Мавка Лісова,
По шиї обпікали його слова
Я надихатись повітрям не могла
В задусі високо здіймала груди
А вітрисько, тож був розпусник дужий
Спокушав, і все міцніше обіймав,
РозплІтав косу,віночок одягав,
Й мої долоні вологі цілував,
А із губ палких, він дикий мед збирав...
Я не своя і все навкруг змінилось,
І в тілі рання папороть розцвілась,
І від вогню кров лавою котилась,
Зелені очі сяєвом світились.
-Моя... пристрастна,гаряча і палка.
Шуміло листя,і вітер, і трава,
І мабуть, з вітром шалим я б вже злилась...
Від поклику твого я очутилась.
А ти... не мій,не був,і не станеш
Через роки запросиш у танець
Спитаєш:- Так само дика і пянка?
Загадково посміхнусь:- Вже не така.
Та знаю я і той весняний вітер,
Що сміливо косу мені розплІтав,
Що не дарма весна мене спянила
вона ж бо... в мені пристрасть розбудила.
