В альбомі фотографії старі,
всі чорно-білі й трохи смутні,
із них минуле дивиться на нас,
теперішніх, яким вже жити час.
А як би знала ця квітучая краса,
яка у смерті гострая коса,
складний у них, буремний час,
та вогник їхнього життя погас.
Але з минулого і у нас час,
вогонь надії не згасав,
надії на життя, де краще все,
в дітей й онуків та буде.
Століття з бурями вже відійшло,
у світ нове століття увійшло,
але буремний час і мить
знову до нас швидко летить.
Традиції і премилую красу,
що краще приносила, й всю
давайте із минулого візьмем,
і для майбутнього прибережем!
Фотографія із інтернету.
5.08.2015.
