Він любив вирішувати загадки
Мати привчила до таємниць
Не було й дня, не було й ночі
Й до нині з ліхтариком сидить
Вивчає рух комет та їхні барви
Вдихає пил із пожовклих книг
Та життя потроху оберталось
Головне питання - а щастя де?
Він почав мандрувати по світу
Люди бачили його на перонах
Від сидів ненаглядно роздітий
Що він шукає як невгавмоний?
Хтось підкажіть йому ж люди
Що божевільно тиняти по світу
Загадки й казки річ неймовірна
Та Форест Гамп й то зупинився
Він повернувся пізно на осінь
Трішки голодний, трішки чужий
Мати привчила знову до ролі
Жити для себе, хоч в полі один