працюючи над власними словами
не хочеться заплутати рядки,
адже усім відомо,що між нами -
Поетами і Світом - навпаки!
якщо і пальці в кров,то лише боєм.
якщо і вітер свище, то в обличчя,
а коли перше й друге запах моря?
тоді,мабуть, я з іншого сторіччя...
_______________________________
де в північному сяйві гра щастя
стирає кородони між правдою-казкою,
сни принципово не хочуть прощатись -
сни в шестиструнній гітарі під настроєм.
а літні ранки без пафосу рамок
запрошують пальці до грифу і струн:
флажолети,лади,акорди,гами
змішались-сплелись в образі рун.
крізь мандри уяви стискаю мрії,
бо добре вже з цим ознайомлена -
якщо пальці в кров, то - боєм,
якщо вітер свище,то - болем.
а коли це все заборонено
у Потойбіччі?!
таки я точно
з іншого
Сторіччя
