Голова зберігає пам'ять, моменти,
А могила – тіло.
Фотографії містять так багато емоцій,
Коли ми щасливі.
А моя голова десь блукає в безодні,
У ночі..
Десь шукає тебе, милий діду,
Ну досить…
Пам’ятаю ці миті,
Коли поряд з тобою сиділа.
Білі голови, небо, тюльпани –
Щаслива.
Твоє слово і мій «кулачок» вже по столу.
А сьогодні по іншій причині я поряд з тобою.
Знаєш, а не все я так щиро цінила.
Твій гребінчик в кишені, волошка із поля –
Вже диво.
Розумію, що світ не зупиниться,
Ти не вернешся до хати.
Але знай, я з тобою, я буду чекати.
Хоч і знаю, що ти вже не сядеш до столу.
Не розкажеш, той жарт,
Що ми вчили з тобою про Вову.
І не будеш ти рифми шукати
Для приз віща кривдника-брата.
Але буду з тобою,
Я буду хоч й вічність –
Чекати…
07.05.15.
Мій дід(
