Чому не може сонце полюбити місяця?
Нема причини! А чому б і ні?
І вранці тільки лиш розвиднілося
Погодилося на запрошення в листі:
"Я раде буду, милий ясний місяцю,
Тебе зустріти, де лише скажи".
Як радісно зустрів він звістку цю,
Сріблястий красень місяць на зорі,
І час не гаючи призначив зустріч ту,
Омріяну ним стільки раз вві сні.
На заході, там, де кінчався світ,
І починала ніч-владарка гру,
Хотів він мрію і любов зустріть
І написать історію свою.
Та лиш торкнулось серце обрію,
Минуло кілька крихітних секунд
І потонуло після фарби спалаху-
В очах закоханих відбився сірий сум.
Нема в них шансу завжди разом буть:
Не може темрява у світлі жить,
Як день не може разом з ніччю буть-
Не може місяць сонце полюбить.
Вони - два боки, різні сторони,
І протилежність - їхня суть,
І зустріч їх - короткий спалах, дим,
Які в історію чи пам'ять увійдуть.
