гроздья воздушных шаров падают, словно таблетки в день народного целителя, больше ничего не будет болеть, и не станешь больше переживать
за своего героя, когда у него закончатся все жизни до последней, "неизвестный солдат, погибший в зоне АТО, 2570" смотрит с экрана,
превращается в пиксели любая рана, любая смерть превращается в предисловие ко сборнику рассказов, авторские перепевы знаменитых спагетти, изъеденная ржавчиной клубника коммуникаций,
всё превращается во что-то неизвестное, срывать марлевые флаги с древесины подъезда, содрогаться от каждого телефонного звонка негостеприимной плоти,
с трудом припоминать, куда делся носитель информации с ненужными данными о тебе – он висел у тебя на шее всё время,
не разорвать круг, не изменить направление тока, рассчитывая время
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
--------------------------------------------------------
китиці повітряних куль падають, немов пігулки в день народного цілителя, більше нічого не болітиме, не вболіватимеш більше
за свого героя, коли в нього закінчаться всі життя до останнього, «невідомий боєць, який загинув у зоні АТО, 2570» дивиться з екрану,
перетворюється на пікселі будь-яка рана, будь-яка смерть перетворюється на передмову до збірки оповідань, авторські переспіви свідомих спагеті, з’їдена іржею полуниця комунікацій,
все перетворюється на щось невідоме, зривати марлеві прапори з деревини під’їзду, здригатися від кожного телефонного дзвінка негостинній плоті,
силкуватися згадати, куди подівся носій інформації з неважливими даними про тебе, який висів ось тут у тебе на шиї весь час,
не розірвати коло, не змінити напрям руху струму, розрахувавши час.
