І знов зима, сира і непривітна,
І досі сніговії не прийшли,
І тужно плачуть в хаті моїй вікна,
На них дощу доріжки пролягли.
Ну а мені хурделиця все сниться,
Що сніг жбурляє в шибки уночі,
А в хаті теплій зранку паляницю
Духмяну дістаєш ти із печі.
І рушничком біленьким накриваєш
-То треба так , аби вона дійшла, -
Мені про те із посмішкою кажеш, -
І, щоби нам смачнішою була.
Прокинуся, а в хаті ані кого,
Лиш я один та стука дощ в вікно.
І гірко так бува мені від того,
Що сон – міраж - лиш мрій моїх кіно…