Засипана снігом земля,
Мов пудрою торт шоколадний.
Кондитер ще той ця зима;
Готує свій виріб принадний.
В блискучу, густу карамель
Озера і ріки збиває,
В солодкий кондитерський гель
Небесний пиріг заливає.
Лакрицею тягне стежки
Крізь вату цукрову туману,
А вітром збиває вершки,
Щоб слина текла у гурманів...
Що ж, а поки духовка пече,
Випий чашку гарячого чаю,
В плед пухнастий закутай плече,
Відпочинь, ти стомилась, я знаю.
