(байка)
Давав поради півень солов’ю:
Ти так бездарно пієш у гаю;
Не можу слухать, вуха затуляю,
Лише дратуєш… Не співай, благаю…
Із голосом таким тобі б мовчати,
Дозволь пораду щиру, друже, дати:
Ти і малий, і сірий, полохливий,
Живи собі тихенько, будь щасливий...
І відповів спокійно соловей:
Послухай і мене, когуте, гей!
Не рвуся я у пишні горлопани,
А трелі, бо природою так дано …
Та й ти ж співаєш: кожному – своє…
На білім світі всім нам місце є.
Літаю я, гніздечко – у гіллі,
Ти –в курнику і ходиш по землі…
І мудрі ті слова його були,
На хвилю півневі думки втекли…
Та вийшла господиня із цебром:
Когут –мерщій до неї, за зерном…
(5 лютого 2016)
(с) Валентина Гуменюк
А байка ж про поетів (окрилених натхненням)
"Природа що дала – тим і ділюся…"
Дозволь і мені поділитися своїм натхненням - завітай на мою сторінку Сергій
палома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
