Коли буває важко на душі
Хочеш злетіти просто в синє небо,
Сховатися в густому комиші
І більш тобі нічого і не треба!
Коли так сумно стало тобі вмить
Так хочеться побути наодинці,
Побачить сонце, голубу блакить
Напитися води з криниці.
Так хочеться, щоб кожен розумів
Зумів підтримати, коли це необхідно.
І крізь десятки довгих, складних літ
Хто друг, ну а хто ворог було видно.
Щоб ближній скоса не дививсь
А посмішкой вітав щомиті,
І щоб сумлінням докорів не гриз
Щоб почуття його були відкриті.
Щоб кожен мав шматочок доброти
Без заздрощів, насмішок, лицемірства,
І міг добро це до людей нести
І захистити від страшного звірства.
Чому цей світ таким жорстоким став?
Запитує себе вже кожен третій,
Тому що час важкий для нас настав
Час вбивств, війни й трагедій…
Й ніхто не в силах людство захистить
Ми тонемо усі у морі крові,
Цей гріх нам Бог ніколи не простить
Цей жах і страх страшного болю.
Хай краще нам співатимуть пташки
І українець добрий ранок зустрічає,
Дарує радість, щирі посмішки
І більш ніхто ніколи не стріляє!
Хай буде мирним небо і земля
Нехай у світлі сонця все буяє,
І хай кожна родина і сім’я
Слово «війна» ніколи більш не знає!
