Збудуємо собі будинок,
камін розпалить нам вогонь.
І грітимемось ми щоночі
під спів крилатих, древніх сов.
Сервант ховає таємниці:
забуті чаші й тарілки.
Дзвенить годинник що є миті
альбом - споріднені думки.
Наш світ малесенький словами,
а погляд зоряний потік.
І пальцями ми відчуваєм,
що все поділимо на мир.
Тендітний голос твій, лілейний
я прагну слухати завжди.
Подарувати крила світла,
щоб стала вільною - лети!
Скрегоче радіо зі смаком,
де поруч свічка догорає.
Камін підсилює мовчання,
щоб я сказав - Тебе кохаю.
