Через сон прокидаюся в темній як чорна діра кімнаті …
Через сон прокидаюся в темній як чорна діра кімнаті,
Відіграють свою роль світляків cвітлодіодні лампи,
Я задихаюся в ній, захлинаюся, в ній ні пливти ні літати,
Забирайте нутро моє, забирайте що можу віддати.
У вікні майорить літак, як остання зоря надії,
Дотліває як свічка, горить як моя душа,
Догорить, і тоді хай розвіє мій попіл по світі,
Вітер змін, що чекала ти так з усіма.
Я востаннє побачив би сонну тебе і світлу,
Як на кухню біжиш і щаслива готуєш сніданок,
Я б затримався тут, та до тебе ніколи не дійду,
Але все ж, я б зустрів би з тобою світанок …
