буває ж в житті так що ти на дні.....ти розбитий....і озираєшся....озираєшся... а біля тебе лише одиниці лишилися.... ти хапаєшся як за соломину за цих людей..... а вони поруч вони говорять тобі : давай малий вставай, ми тут, тримай на руку.... і вони знають що тобі потрібно.....просить не треба..... чорт забирай ВОНИ ЗНАЮТЬ...... але це так.... передмова така собі, головне ось що: ти кріпнеш і розумієш що були ж ті хто кинули тебе і так обідно... ти злий на них..... та ось ти встав.... спинку вирівняв і згадав про те що ти ж герой ти ж милосердний ну оступилися люди але ж вони готові бути поруч...... і тут кульмінація.... ТИ ПРОЩАЄШ!!!!!! але ж агов.... малий? то тобі виявляється пофіг з ким тусить? ми ж тобі душу віддавали а ти, ти ж гірше Іуди, тобі пофіг з ким.....
Дуже влучна цитата Айн Ренд
"Жаліти винних, означає зрадити невинних"
