Присвячувати тобі вірші
Це майже так само як присвячувати їх весняним грозам
Що такі раптові і нестримні
Пристрасні і швидкоплинні
Присвячувати тобі вірші
Це майже так само нерозумно
Як ходити босоніж по весняній вперше-скошеній траві
Всі дивуватимуться
Не розумітимуть сенсу
Тай я не розумію
Але ж так хочеться!
Присвячувати тобі вірші
Це майже як очікувати зустрічі з морем
Яке вже ось-ось побачиш
Торкнешся
Та все ж достатньо холодно щоб купатися
Звісно можна ризикнути
Шубовснути
Але
Присвячувати тобі вірші
Це як заплутатися в твоєму волоссі
Яке нагрілося від полудневого сонця
Як потонути у безодні твоїх очей
Як відчувати твій дотик
Зовсім не розумно
Не раціонально
Без сенсу
Та хочеться
Бо
весна
