Навчитись казати "ні" своїм принципам, іноді перемогам.
Аби лише він був зі мною щасливим.
Зрештою, щоб щаслива була і я.
І треба вже йти не по різних дорогах,
Бо як же це порізно, ми маєм одне ім'я.
Ми маєм одні долоні,
Одне серце на двох і однакові сни.
І він, і я у полоні
Терпкого кохання, стрімкої весни.
Навчитись казати "так" його вигадкам, деколи недоречним.
Аби лише він був зі мною веселим,
Бо жарти для нього - це ціле життя.
А я ж в його складі, і це, безперечно,
Найкраще для мене, найвдаліше відкриття.
