Ні! Будь ласка, тільки не кохай!
Я хочу просто бути другом...
Сміятись із зайців в твоїх очах,
Псувати зачіску й розтягувати губи
У посмішку до вух
Обіймати, аби тріскалися ребра,
А втім, бажати поцілунку,
Й ніколи не зізнатися у тому,
Що мрію бачить сновидіння
У твоїх обіймах
Пересилюю себе не тулитися щокою
Гладкої шиї або теплих пальців
Коли тепло́ в очах і холодно надворі,
Намагаєшся не торкатись,
Щоб не стало гаряче
Голосно співати, щоб озирались
Непомічені люди з дивними поглядами,
Просто йти зі сплетеними пальцями
На подив інших, які вбачають у нас закоханих
Або ж божевільних
Мої почуття приречені на ув'язнення
Але ти можеш угледіти їх
За ґратами моїх вій, у очах
Вони там, чекають на загибель,
Так і не дійшовши до адресата
Мої почуття, певно, помилились адресою
І стукаються не у ті двері -
Твої двері зачинені для мене
І таких, як я
Добре, що я це розумію
А проте продовжую сміятися
Із зайчиків в твоїх очах
Й здивовано торкатись дивного
Горбика на грудях:
"Що він означає?"
Вдихати тебе й цілувати одними руками.
Більшого не дозволиш, мабуть.
Відказувати на твоє "Люблю" своїм "І я тебе",
Проте ти називаєш так почуття дружби,
А я - чогось більшого
Хоч би втриматися й не розповісти тобі,
Як багато хочу вмістити у грубі слова,
І як багато - у жартівливі доторки до твоїх
Волосся, шиї, губ, пальців та мочок вух,
М'якіших за які немає ні у кого
Слова, обмежені рамками дружби
І недалеким звучанням слів у своїй суті,
Не дійдуть до адресата,
Проте насолода
У самому процесі написання листа
я не про те. "помічених нами" – не має значення, чи з "не", чи без – штучна канцелярська мова. такі звороти не можна назвати ні активними, ні пасивними, бо за формою він пасивний, а по суті – активний. річ в тім, що ( не ) помітили ми, а не "нами"
ОленоО відповів на коментар grower, 06.01.2017 - 00:01
добре, зрозуміло. То чи можливий тоді взагалі зворот "непомічені нами", чи краще уникати такого формулювання?
...це й видно - процес писання важливіщий за результат! 
