Посивілі гори,
Посивілий дім,
Посивіле море
На шляху моїм.
Я пливу до краю,
Де горить вода,
Де сонце сідає,
Тягнеться вверх мла.
Сатаніє небо,
Хвиля б’є у борт,
Вітер розвертає
Мій маленький бот.
Але ж ти десь поряд –
Руку простягни,
Зачекай ще трохи,
Тільки не мовчи.
Вечір вже підходить –
Тебе не почув…
Море злістю сходить,
Донний чути гул.
Хвиля б’є у ботик,
Стогнуть паруса.
Я уже напроти,
Та між нас – вода.
Лиш над головою
Лине сонця сніп,
Ось я і з тобою,
Хоч і довго плів.
