Ніколи не минеться мода на хустки.
Бабусі дістають зі скрині
Барвисті, ніби кольорові пелюсткИ,
Як символ - оберіг, святині.
Вони легенькі, мов весняний вітерець.
Лягають на жіночі плечі.
І як сказав слова один мудрець:
" Це пам*ять на роки, до речі".
І не деталь, а радість , благоговіння,
Убір для голови, як диво.
А в Україні - жінкам благословіння,
Щоб жили радісно, щасливо.
Пригадую, пані Світлано, як моя, мама з бабусею переглядали свій скарб - хустки.
В нас їх називали гаруски.
Очі милувало багатство кольорів і узорів.
А ще хустки збирали "до весілля", "до смерті", на подарунки і т.д.
Хустка є символом поваги до чоловіка та покори Богові. Доки ці риси будуть притаманні нашій жінці, буде Боже благословіння і життя буде "радісним і щасливим".