Тирло: 1. Місце для відпочинку
худоби...
2. Вибите, витолочене
кимось місце…
Жаркий полудень...Череду тихо
Пастухи вниз до річки ведуть,-
Там місцина, котра знає лихо,-
Тирлом табір скотини зовуть...
Корівки йдуть туди подрімати,-
Котрась стоячки жуйку жує,
Інша вже уляглася поспати,-
Мале тулиться - спать не дає...
Ні травинки на тирлі, ні квітки,
Сліди ратиць, засохлі коржі,
Кущі стоптані,- нічії дітки,
Що живуть на останній межі…
Це в селі,- в місті тирла немає,
Заявляє сліпий оптиміст,-
В місті тирло в віках процвітає
На задвірках та вулицях міст…
Пастухом тут є кожний “водило”,
А худобою – його авто…
Не коржі тут- Чорнобиль із пилу
Заглядає у кожний куток…
Бо двори та газони,- куди там
Тому тирлу,- це вже танкодром…
Онкології платим ми мито,
Та все ж топчем,- бездум’я синдром…
Топчем квітку… Травинку… Дитину,-
Плід безжальних та диких створінь,-
І свою… І чужу… Ми людину
Вже спотворили,- ряд поколінь…
Що ж держава?.. Мовчить сіромаха…
Танкодроми?.. Створили,- й живіть…
Сумна правда сьогодення... 
