Ворона прилетіла до ставка.
Усілася на гілці. Роздивлялась.
Побачила, як Щука доганяла Судака,
в душі із нього навіть посміялась.
- Ото є як... Та що ж ти за Судак?!
Від Щуки хижої тікаєш? А в нас,
в сусідньому ставку, є Судаки...
Ого які! Та що з тобою говорити?
Ти ж не знаєш... Живеш собі у заводі,
отут, і навіть Щуки хижої боїшся.
А наші Судаки... Ого які!
Як розкажу тобі, таке і не присниться!
У них будинки й дачі для душі,
та ще й зарплата чималенька.
Живуть шикарно, як і Карасі.
Ото кого навчили батько й ненька!
На тебе ж соромно дивитися. Повір!
Оце хоч насміюся... Та що сидіти тут?
Я краще полечу. Можливо, в Судаків
своїх чогось навчуся!
Чого навчилася Ворона в Судаків?
Їй Богу, я не знаю. Але хотілося б мені,
щоб гарно всі жили.
На те надію світлу маю.
Мудра байка,що сказати та вороні чи не знати,що як не вкраде , то й не проживе
Що до Судаків то правда-розвелось багато
І поводяться вони- дужи вже пихато...
Успіхів Вам!!!
