Помста нещадна
За те, що хотіли волі,
Помста жорстока
За прагнення бути собою
І берегти найдорожче.
Тільки відлуння
Голодомор.
Хто відповість за жахіття?
Хто відволає страждання?
Час невблаганний
Відносить надію.
Чи буде покара?
Сльози із колосків,
Сиплеться золото піль
Кату під ноги.
Доки?
Мовчать небеса,
Сльози мовчать.
Волає земля.
Чи чують той крик?
Мовчання.
Тільки час
Стирає останні сліди.
Волі не не зрадь!
