Густий туман понад землею плине,
Не видно неба і дорогу за два кроки,
Не дочекаюсь поки Сонце вийде,
Проб'є туман й зігріє нас хоч трохи.
Зима, зима, що робиш ти із нами.
Незрозумілі ці твої метаморфози,
Ти поверни погоду в свої сани,
Коли вже захурделиш, заморозиш?
Так хочеться пройти по снігу,
Побачити, як діти ліплять бабу,
Як старші стали всі на лижі,
Меншенькі санками з'їжджають без угаву.
За кілька днів чекаєм гостей,
Це Миколай із подарунками спішить,
А там вже Рік Новий й Святвечір,
Колядками навколо задзвенить.
Такою зиму звикли бачить,
З морозами й дороги у заметах,
Як сніг переливається на Сонці,
О де ти справжня зимо, де ти.
На жаль, клімат на планеті змінюється і це вже, певно, безвороття... 
