Збанкротувала осінь. Впало листя…
Зима миттєво виграла ва-банк!
Похмурі хмари, миттю піднялися…
Вручили виграш. Тони снігу. Бланк.
Закрутить вітер снігову рулетку,
І сонце, наче кулька, в небесах…
Рве заметіль погоди етикетку…
А в пішоходів, то екстрим то страх…
Ранок-круп’є розставить сонні фішки,
Роблячи ставку – ожеледь і сніг!
І кинь в день пробуджуючу сніжку,
Десь пішохід швидесенько пробіг!
Тікаючи з запеклої негоди,
З неспокою зимової краси…
З миттєвостей свавільної свободи,
Долаючи дистанцій полюси…
А день сміється, і підносить ставку,
Мете все дужче виграшна зима…
І всі чекають, хто ж підніме планку?
Хто цей герой? Ну а його нема!
Лиш хитрий вітер, крутить все рулетку,
І знає добре що зима хотіла…
Попала кулька не в червоне, чорне
А в її виграш це - по ходу, в біле….
Сміється вітер, непогода свище,
Зима транжирить виграш, цілий бланк!
Пройде ще трохи, тиждень, два і вище…
І десь весна зірве цілий ва-банк!
гарний вірш 
