|
Пробач мене, прошу тебе, будь ласка!..
Але я більш не повернусь в наш дім.
Можливо, якось, скажеш ти наранок:
"Невже когось не вистача мені?"...
Я знаю, ти не будеш перейматись,
Уже давно про мене ти забув.
Моя відсутність нічого вже не варта.
Тобі байдужа я, байдужа і любов.
Невже для тебе я нічого вже не значу?
Скажи, хіба когось невистача
В твоєму світі, де життя давно не варте,
Щоби за ним гірка скотилася сльоза.
Невже, скажи, сумуєш ти за мною?
Навіть при тому, чим пожертвувала я
Заради тебе - не страждатимеш до болю.
Не зараз. Хай душа моя блука.
Але я ладна, лиш заради того,
Померти, щоб дізнатись, що кохаєш.
Така самотня я без когось,
Котрий не любить, не страждає.
Будь ласка, я прошу тебе, пробач лиш,
Але я не вернуся більш назад.
Я навіть знаю, що ти зараз робиш -
Кричиш у тиші і тремтиш ще й як:
"Невже когось мені бракує?!!!!
Невже сумую я за кимсь?!!!!....".
Коли я вже стікаю кров'ю,
Її, повір, вже не спинить.
Я буду помирать і знатиму:
Тобі на це все наплювать.
І, навіть, лиш для того спатиму,
Щоби у снах тебе стрічать.
Але прокинусь я сама собі,
З собою тут на самоті.
Тобі мене не бракуватиме.
Цього ти не відчуєш... Ні.
©Maggie Be
2011 р.
Я зробила цей переклад 7 років тому, користуючись одним лиш словником
і власною уявою, з натхненням прослуховуючи улюблені композиції Evanescenсe.
ID:
777545
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.02.2018 17:01:26
© дата внесення змiн: 09.11.2024 23:55:49
автор: Maggie Bee
Вкажіть причину вашої скарги
|
