Білим птахом полину туди,
Де лютують пекучі сніги,
Де людину кладуть на коліна-
Плаче гірко моя Україна.
Чом ви, нелюди, Бога забули?
Свої душі від світу замкнули?
Совість підло продали за гріш,
За одне з сатаною... давніш.
Ви не варті ступати ногою,
Де молитва лунає Герою,
Та земля захлинається кров'ю,
У страшному, сумному двобою.
Ох, кровиця людська- не водиця,
Замасковані, зганьблені лиця,
Ви у душу плюєте й свою
Ви принесли народу біду.
Рідна ненька, як мати Господня,
Плаче гірко, рида неприродньо,
Сина бито, наруга, руїна-
Плаче гірко моя Україна..
Посланіє Шевченка " І мертвим, і живим і ненародженим землякам моїм.."-дороговказ всьому українському народу. Ми тільки читаємо його твори, а тепер, ще й відчуваємо, По них треба жити.
Болить душа,бо справді ридає наша Україна.Дякую,Лесю за небайдужість. 
Забираю.
