то може закінчимо на цьому
мені кажуть слово всесвіт
і космічна пустота єдине що спадає на думку
я стискаю пальцями сонце
й воно лопається наче спілий помідор
стікає радіацією долонями
мені кажуть слово любов
й нічого не здіймається у моїх грудях
любов любов любов
я стискаю пальцями любов
й вона лопається наче пристрасть у стосунках
стікає спермою долонями
мені кажуть слово поезія
і я не бачу нічого окрім словесної фольги
я стискаю пальцями цей вірш
за першу й останню строфу
й він сочиться бажанням щось розповідати людям
стікає важливими темами ген до ліктів
а потім я викидаю вижаті строфи й образи у смітник.
мені кажуть слово ненависть
і я чую справжність нажахану мораллю
я стискаю ненависть й вона розриває мої долоні
то може закінчимо на цьому