|
Запросив наш Кум, Іван, Стефка на рибалку,
Канапки ладили з салом, вуджинку і чарку,
Пакували, як на місяць - торби і палатку,
А я тихо коло хати обробляла грядку.
В мотоциклі посідали- вудки, як ті стріли,
Всю провізію запхали, як тілько но вміли,
Не було десь їх дві сутки, хлопців моторових,
Із Кумов стрічали потім, чогось напів голих.
Шось таке приволікли - як русалка... риба,
На подвір'ю положили - таке, як та глиба,
Ми з Кумов із за фіранки руки заламали,
Бо обидва у руках грабельки тримали.
Наблюдаєм, шо то буде, шо будут робити?
І не дихаєм цівком ... бо рибу вложити,
Так юш хлопи мурдували, на всі тілько боки,
Обертали, як могли, рахували кроки.
Зачав Кум з тутого звіра луску зачищати
І граблями так ворав... бульбу коло хати,
Стефко ніс сокиру з стайні- Боже, шо то буде?
Та хто рибу юш рубає - якесь недолуге.
Мурдували того звіра, цюпали, рубали,
А на вечір до пательні жарити складали.
Пекли, жарили, варили - ціле село їло,
Так сусіди молотили, аж сонце вже сіло.
Горівки текли рікою, вогірки хрустіли,
Аж тут Кум свою, прощальну, пісеньку захтіли:
- Ой лови сі наша рибко, лови сі, лови сі,
Йой, вважай но моя Кумо, востев* не вдависі,
- Ой летіла зозуленька та й сіла на плоті,
А наш Кум си так співає, як жаба в болоті.
- Заспівай но моя Кумо, як тута зозуля,
Ніц не можу ти зробити, іно з пальця дуля.
Було повно співанок, з вечора до рання
Дві, з Кумов, ловити рибу, маємо бажання
ID:
792668
Рубрика: Поезія, Гумореска
дата надходження: 21.05.2018 23:25:56
© дата внесення змiн: 21.05.2018 23:27:31
автор: Леся Утриско
Вкажіть причину вашої скарги
|
