І в дощику є щось хороше,
Тулитися ближче нас просить.
Якщо лиш одна парасоля,
В обіймах підемо додому.
І змоклі, і змерзлі від зливи,
Але неймовірно щасливі.
Ми мокру одежу всю знімем,
Разом під гарячий душ підем.
Під струменем станемо спільним,
По тілу пройдемось повільно.
Взаємно, щоб кров розігріти,
Губами, щоб тіло пестити.
А потім уже розпашілі,
Візьмемось до іншого діла.
Забудем про все ми на світі,
Взаємним Коханням зігріті.
Швиденько як час пролітає,
Вже видно надворі... світає.
І наша розлука близенько,
Яка ж літня ніч коротенька...
Яка ж то літня ніч звадбива
І я в ту ніч була щаслива
Я так промокла під дощем,
Ти огортав , немов плащем-
Своїми сильними руками.
І ще було щось поміж нами...
