Любов не зникає враз –
Спускає політ на землю
Тягар із колючих фраз,
В холодну кладе постелю
Взаємомовчання стан.
Вилазить студеність боком:
П’янких почуттів туман
Зіходить у сліз потоки.
Голосить серденько: "Ні!
Не терпніть чарівні звуки!"
Зневаги жаскі вогні
Розлунюють в візерунках
Холодного зору, й слух
Не гріє порожнє слово.
Найбільша з усіх наруг –
Ховати чуття живого
Тремтіння в льоди образ,
Плекати в собі байдужість.
Гордині й жури альянс
Любові вбиває сутність.
