UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокол: Забвение, год 1933 - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лілія Левицька, 27.11.2018 - 18:31
Захоплююсь вашими вірщами і патріотизмом.Якщо добре покопатися в історії ми зможемо вс розкласти по поличках у своїй голові,Україна була державою до 14 століття,а потім під владою всіх тих ''друзів''але люди не зламлювалися протягом віків і всупереч розстрілам,репресіям,голодам,вони не стали на коліна.І зараз коли нашій країні 27 і вона вважається однією з наймолодших незалежних країн Європи і всього світу.Україна є розвинутою і на високому науково-індустріальному рівні.Загалом усе повинно бути добре і ніхто не має права забувати нашу історію.Успіхів Вам  
Сокол відповів на коментар Лілія Левицька, 29.11.2018 - 04:40
Вдячний за відвідини.Чому українські історики мовчать або не дають повної інформації.З 1922 по 1933 на Україні, Дону, Північний Уавказ, деякі райони Казахстану, де компактно жили українці, були голодомори. В той період, в селах жило більше 70 проентів населення України. Де була мова, культура, українська церква, звичаї предків.....Страшні голодомори-геноциди були 1923 и 1933, тобто через 10 років. Третій голодом планували в 1943. Нації української був би повний крах. Сьогодні це продовжують війна, неможливі умови життя і лікування, розпорошення нації - це є признаки скритого геноциду. Люди цього не розуміють. Голосують за гречку. На мою думку - вистоїмо, переможемо - бо ми нескорені, за нами Воля, Слава і Бог.
Вдячний Вам. З 1921 по 1933 до 1947, то були роки геноциду. Сумно.
Не виходить з памяті, як мама розказала. ЇЇ Батьки, брати були опухші і висохші від голоду, а до них прийло четверо діток, десь -від 4 років до 11. Присили їсти. Та що, як самі від голду вмирали. На ранок, так недалеко, від їхнього дому всі четверо лежали на дорозі мертві. А пяні і жирні морди, ранком, штабелюволи на віз померших, даже забирали ще живих і закопували в общі ями.
Плачу...до глубины души ...боль , слыша такие истории...Пусть Бог никогда больше не допустит такого геноцида...Пусть будет изобилие и процветание...
Олекса Удайко, 19.11.2018 - 00:55
 Что делать - писав класик, Кто виноват - вторив інший,а віз і нині ТАМ!  : 
Сокол відповів на коментар Олекса Удайко, 23.11.2018 - 03:36
Дякую. Трагедію Українського народу замовчували століттями. Завдавав питання, Чому.Бояться едності нашого народа, бояться Солово українця. Воно міцне як кремінь, гостре як бритва і ласкаве як сонечко, як весна. За нами Правда і Воля Свята. |
|
|
||||||||||||||||||||||
