Мені подобаються зовсім не такі...
Та чимось він запав мені у душу.
Хоч вийшло все не так, а навпаки,
та те, що вийшло, я прийняти мушу.
Не кращий друг і не коханий у житті.
А хто він? Ще й сама цього не знаю.
Це наче з неба падають зірки,
а я бажання загадати не встигаю.
Коротка мить пізнання... Й мега шлях
для роздумів: "Навіщо?" і "Для чого?"
Не відбувається нічого просто так,
без задуму Небесного для цього.
Щось дуже дивне...Наче на межі
між тим, що було вже і тим, що буде.
А я пишу..пишу свої вірші,
і сподіваюсь не отримати осуди.
