МАЛЕНЬКИЙ ПРОСТІР...РУКИ, ПЛЕЧІ....
ДОБРОМ НАПОВНЕНИЙ ДО КРАЮ.
НЕ ВІД ВОГНЮ ГОРИТЬ ЦЕЙ ВЕЧІР,-
ТЕПЛОМ ДУШІ ЖИТТЯ ПАЛАЄ.
НЕ ВІД ВОГНЮ, НЕ СОНЦЯ ПРОМІНЬ...
ВІД ПОГЛЯДІВ, ВІД СЛІВ, ВІД РУХУ...
ВСІ ПОЧУТТЯ, МОВ НА ДОЛОНІ,
ВІД ЖАРУ СЕРЦЯ В ГОРЛІ СУХО.
БЕЗ СТРУН БРИНИТЬ, БЕЗ НОТ СПІВАЄ,
БЕЗ СЛІВ НІМИЙ, БЕЗ СЕРЦЯ МЕРТВИЙ....
НЕВЖЕ ЗИМОЮ ТАК БУВАЄ,
ЩО НАБРЯКАЄ В ГРУДЯХ СЕРПЕНЬ?!!!!
НЕВЖЕ БУВАЄ ТИХЕ СВЯТО
У ГАЛАСЛИВІМ, ШУМНІМ СВІТІ?
ДЛЯ НЬОГО ТРЕБА НЕБАГАТО,-
МАЛЕНЬКИЙ ПРОСТІР, ЖМЕНЬКА ЛІТА!
1997рік Львів