Життя – це боротьба, скоріш – війна
За себе, власне «Я», не за кордони,
Політ стрімкий у повну невідомість.
Його окраса – зморшки й сивина,
В нім полином присмачені меди,
Які нам посилає Боже небо,
І у плечі подружньому потреба,
Де гріє не завжди тепло родин.
Життя – це твої дії і слова,
Це шлях, де ти звичайний подорожній,
Коли душа твоя, напівпорожня,
Багатшає, а іноді й співа.
Життя – скоріш по гравію це шлях,
Аніж стернею, а чи споришами,
Коли ти в завтра сміло вирушаєш
І на шляху колючім не закляк.
Шлях на Голгофу кожен свій дола,
Ба, іншого у світі ще немає,
А щоб собі ми спини не зламали,
Господь по силі хрест нам наділя.
То ж жить – не значить споглядати світ,
А діяти – в цім сенс життя людського.
Впивайся ним, поки нема оскоми,
І не важливо, скільки тобі літ!
19.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).